Machado Y Jimen (Ua)
А. Мачадо наділяв свою поезію неабиякою образністю, та відкривав у ній два плани – внутрішній та зовнішній. У вірші «Апрельское небо улыбкой встречало» головний герой - умовний «я»звертається до метафоричних образів природи, з вічним запитанням про щастя, яке він втратив в минулому і сподівається знайти. І врешті-решт він отримує відповідь, про те, що щастя більше не повернеться. Зажанром – це пейзажна лірика, адже наскрізною темою є образ природи, а саме весни. Весна - це зародження нового життя та кохання. Композиційно вірш поділяється на 2 частини: все починається із сходомсонця «…когда, улыбаясь, поля розовели, окно отворил я рассвету апреля…», наче показуючи молоді сподівання ліричного героя, а завершується вечором «…апрель улыбался, и вечером светлым окно распахнул я взакатное пламя…». У вірші також присутні улюблені автором образи дороги, води та вечора. Дорога - символізує безперервний рух життя, духовні пошуки поета «…дорогою этой прошло твое счастье…», вода –символізує час, час душі, глибокі душевні поривання поета «…вода засміялась, дохнула прохлада…», а образ вечера символізує кохання що минає «…я ждал от вечернего неба ответа…», «Их ласковый звон замирал наизлете, и полнился вечер дыханьем соцветий». Також тут присутній образ троянди, що є символом палкого кохання та пристрасті «…Розы весенние, где вы цветете?», в пошуках якого знаходить ліричний герой.Цей мотив квітів присутній також і у Хіменеса. Ідейне навантаження вірша не чітке, тут змішані хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою,...
Regístrate para leer el documento completo.