Marta

УДК 1:005.35

Приятельчук А.О.

Специфіка соціальної справедливості і відповідальності у бізнесі
Розглядається поняття соціальної справедливості в контексті бізнесової
діяльності, а також аналізується міра соціальної відповідальності бізнесу
перед суспільством.
Ключові слова: справедливість, відповідальність, суспільство, ринок,
бізнес, обов’язок, етика бізнесу.
Становлення ринковихсоціальними

та

етичними

відносин

в Україні

проблемами

життя

пов’язане з багатьма
людини

і

суспільства.

Першочергового значення тут набуває бачення ринкових відносин, що
формуються

з позиції

соціальної справедливості

та несправедливості.

Реалізація вимог соціальної справедливості в суспільстві тісно пов’язана з
проблемами ефективності економічних, політичних,правових, етичних,
соціальних норм, що регулюють життя суспільства. Прагнення справедливості
завжди було для людства одним із головних орієнтирів соціального прогресу,
який набуває особливої актуальності для сучасного українського суспільства з
урахуванням його транзитивного й міжцивілізаційного статусу.
Ідеї справедливості, рівності у суспільстві та суспільних відносинах між
людьмиберуть

свій

початок

ще

з

часів

Стародавньої

Греції

та

рабовласницького суспільства. Виразних філософсько–правових імплікацій
вона набуває в Новий час та добу Просвітництва (Т.Гоббс, І.Кант, Дж.Локк). У
сьогоденні відбувається справжній бум зазначеної проблематики, обумовлений,
насамперед, епіфеноменами науково–технічного прогресу, що загострили
проблему колективноївідповідальності людства (Г.Йонас, Г.Ленк, Г.Люббе,
П.Рікер, В.Циммерлі та ін.). В теоретичному економічному дискурсі
спостерігається акцентування корпоративної відповідальності компаній, яке,
втім, залишається на декларативно–деонтологічному рівні, не отримуючи
глибинного теоретичного обґрунтування та пропрацювання. На цьому тлі
метою даного дослідження є філософський аналіз соціальної справедливості йвідповідальності у бізнес–сфері, ґрунтований на поєднанні аксіологічного та
праксеологічного підходів.
Бізнес як діяльність залежить від безлічі чинників та умов, як усередині,
так і поза межами ділової організації. Одним з основних таких чинників є
соціокультурний. Він включає зміну демографічної ситуації, освітнього рівня,
системи охорони здоров’я і соціального забезпечення, трудової мобільності,традицій тощо. Сюди ж можна віднести й загальноприйняті етичні норми в
світі або в тому чи іншому суспільстві, що впливають на діяльність компаній і,
особливо, на діяльність транснаціональних корпорацій.
Однією з найбільших проблем економічної теорії є розподіл багатства.
Саме справедливість такого розподілу – проблема всіх часів і на всіх рівнях.
Зокрема, за Аристотелем це «розподільчасправедливість». Мислитель виступав
проти надмірних контрастів в матеріальному становищі людей, коли одна
частина громадян живе в багатстві, а інша – перебуває у бідності. Для
виправлення такої несправедливості, на його думку, держава повинна «…або
зблизити бідних з заможними, або посилити середніх громадян – останнє
призведе до припинення внутрішнього розбрату, що виникає на ґрунті
нерівності» [1,с.547].
Першим,хто зробив спробу науково обґрунтувати необхідність податків як
інструменту справедливого розподілу був англійський економіст В.Петті. У
своїй праці «Трактат про податки і збори» він стверджував, що є багаті люди,
які не використовують свої фінансові ресурси, використовуючи гроші як засіб
накопичення. Для таких громадян мають бути додаткові податки. Доводи на
користь акцизу у В.Петті зводятьсядо наступного: по–перше, справедливість
вимагає, щоб кожний платив відповідно до того, що він споживає, такий
податок не нав’язується насильно і його легко платити тому, хто
задовольняється

предметами

природної

необхідності.

Цей

принцип

використовується і досі при застосуванні прогресивних шкал оподаткування:
при збільшенні доходів...